АЛЕКЕНЗА® Капсули тверді Roche

Детальна інформація про АЛЕКЕНЗА® Капсули тверді Roche

Використання

Упаковка

капсули тверді 150 мг блістер, № 224

Склад

Алектиніб 150 мг

Діагнози

Дозування

Взаємодія

Показання

Фармакологічні властивості

Протипоказання

Побічні ефекти

Особливі інструкції

Умови зберігання

Ціни

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

Склад:

діюча речовина: alectinib;

1 капсула тверда містить алектинібу 150 мг у формі алектинібу гідрохлориду 161,33 мг;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; гідроксипропілцелюлоза; натрію лаурилсульфат; кальцію карбоксиметилцелюлоза; магнію стеарат;

оболонка капсули: карагінан; калію хлорид; титану діоксид (E 171); віск карнаубський; крохмаль кукурудзяний; гіпромелоза; друкарська фарба.

Лікарська форма.

Капсули тверді.

Основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули, розміром №1, корпус та кришечка від білого до жовтувато-білого кольору, з написом «150 mg» на корпусі чорним кольором та написом «ALE» на кришечці чорним кольором. Капсула містить порошок або порошок із грудками від білого до блідо-жовтого кольору.

Фармакотерапевтична група.

Антинеопластичні засоби. Інгібітори протеїнкінази. Алектиніб. Код АТХ L01X E36.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Алектиніб є високоселективним і потужним інгібітором тирозинкіназ ALK і RET. Під час доклінічних досліджень інгібування активності тирозинкінази ALK призводило до блокування низхідних сигнальних шляхів, зокрема STAT 3 і PI3K/AKT, та індукування загибелі клітин пухлини (апоптозу).

В умовах in vitro та in vivo алектиніб виявляв активність проти мутантних форм ферменту ALK, зокрема мутацій, що відповідають за резистентність до кризотинібу. Основний метаболіт алектинібу (М4) виявляв подібну активність в умовах in vitro.

Згідно з доклінічними даними, алектиніб не є субстратом р-глікопротеїну або білка резистентності раку молочної залози, які є ефлюксними транспортерами у гематоенцефалічному бар’єрі, а отже, здатний проникати і затримуватися у центральній нервовій системі.

Фармакокінетика.

Всмоктування

Після перорального прийому 600 мг алектинібу 2 рази на добу після вживання їжі пацієнтами з ALK-позитивним НДКРЛ Tmax досягалося приблизно через 4–6 годин. У разі постійного щоденного застосування 600 мг алектинібу 2 рази на добу рівноважний стан досягається протягом 7 днів. Накопичення у разі застосування 600 мг 2 рази на добу було приблизно 6-кратним. Фармакокінетичний аналіз (ФК) свідчить про пропорційність дози алектинібу у діапазоні доз від 300 до 900 мг у разі застосування після їди.

Абсолютна біодоступність алектинібу у формі капсул становила 36,9% (90% ДІ: 33,9%, 40,3%) у разі застосування здоровим добровольцям після їди.

Після разового перорального прийому 600 мг препарату з їжею з високим вмістом жиру, висококалорійними стравами експозиція алектинібу і М4 збільшувалася приблизно у 3 рази у порівнянні з прийомом натще (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Розподіл

Алектиніб та його основний метаболіт М4 значною мірою зв’язуються з білками плазми крові людини (> 99%) незалежно від концентрації діючої речовини. Середнє співвідношення концентрації алектинібу і М4 у крові та плазмі in vitro становить 2,64 і 2,50 відповідно при клінічно значущих концентраціях.

Середній геометричний об’єм розподілу алектинібу у рівноважному стані (Vss) після внутрішньовенного застосування становив 475 л, що свідчить про широкий розподіл препарату в тканинах.

Дані досліджень in vitro свідчать, що алектиніб не є субстратом P-gp. Алектиніб і М4 не є субстратами БРРМЗ або транспортного поліпептиду органічних аніонів (OATP) 1В1/В3.

Біотрансформація

Дослідження метаболізму in vitro показали, що CYP3A4 є основним ізоферментом CYP, який каталізує метаболізм алектинібу і його основного метаболіту М4, і за його участю відбувається 40–50% метаболізму алектинібу. Результати мас-балансового дослідження у людей продемонстрували, що алектиніб і М4 були основними сполуками, які циркулювали у плазмі крові та становили 76% загальної радіоактивності в плазмі. Середнє геометричне співвідношення метаболіт/вихідна сполука у рівноважному стані становило 0,399.

В умовах in vitro та у плазмі крові здорових добровольців був виявлений другорядний метаболіт М1b. Утворення метаболіту M1b та його другорядного ізомеру M1a, ймовірно, каталізується комбінацією ізоферментів CYP (зокрема ізоферменти, окрім CYP3A) та ферменту альдегіддегідрогенази (AЛДГ).

Дослідження in vitro свідчать про те, що ні алектиніб, ні його основний активний метаболіт (М4) не інгібують CYP1A2, CYP2B6, CYP2C9, CYP2C19 і CYP2D6 у клінічно значущих концентраціях. Алектиніб не інгібував OATP1B1/OATP1B3, OAT1, OAT3 і OCT2 у клінічно значущих концентраціях в умовах in vitro.

Виведення

Після перорального застосування разової дози 14С-міченого алектинібу здоровим добровольцям більшість радіоактивної дози виводилося з калом (у середньому 97,8%), а мінімальна кількість дози виводилася із сечею (у середньому 0,46%). З калом у незміненому вигляді виводилося 84% і 5,8% алектинібу і М4 відповідно.

За результатами популяційного ФК аналізу, уявний кліренс (CL/F) алектинібу становив 81,9 л/год. Середнє геометричне значення індивідуально розрахованого періоду напіввиведення для алектинібу становило 32,5 години. Відповідні значення для M4 становили 217 л/год та 30,7 години відповідно.

Особливі групи пацієнтів

Порушення функції нирок

Незначна кількість алектинібу і активного метаболіту М4 виводиться у незміненому вигляді нирками (< 0,2% дози). На основі популяційного фармакокінетичного аналізу встановлено, що експозиція алектинібу і М4 була подібною у пацієнтів з порушенням функції нирок легкого і середнього ступеня та у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Фармакокінетику алектинібу у пацієнтів із порушенням функції нирок тяжкого ступеня не вивчали.

Порушення функції печінки

Оскільки виведення алектинібу відбувається, головним чином, печінкою, порушення функції печінки може призводити до підвищення концентрації алектинібу та/або його основного метаболіту М4. На основі популяційного фармакокінетичного аналізу встановлено, що експозиція алектинібу і М4 була подібною у пацієнтів з порушенням функції печінки легкого ступеня та з нормальною функцією печінки.

Після застосування однократної пероральної дози алектинібу 300 мг у пацієнтів з порушенням функції печінки тяжкого ступеня (клас С за Чайлдом–П’ю) порівняно зі здоровими добровольцями, максимальна концентрація алектинібу (Cmax) була однаковою, AUCinf — у 2,2 раза вищою. У M4 показники Cmax та AUCinf були на 39% і 34% менші, у результаті комбінована експозиція алектинібу та M4 (AUCinf) була у 1,8 раза більшою у пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки порівняно з відповідним показником у здорових особами.

У дослідження також були включені пацієнти з порушенням функції печінки середнього ступеня (клас В за Чайлдом–П’ю), у яких спостерігалася помірно вища експозиція алектинібу у порівнянні зі здоровими особами. Проте в цілому у пацієнтів з порушенням функції печінки класу В за Чайлдом–П’ю не спостерігаються патологічні зміни рівня білірубіну, альбуміну та протромбінового часу, що свідчить про те, що показники досліджуваної групи пацієнтів, можливо, не повністю характеризують пацієнтів з порушенням функції печінки середнього ступеня та зниженим метаболізмом.

Вплив віку, маси тіла, расової приналежності та статі

Вік, маса тіла, расова приналежність і стать пацієнта не мали клінічно значущого впливу на системну експозицію алектинібу і М4. Діапазон маси тіла пацієнтів, які брали участь у клінічних дослідженнях, становив 36,9–123 кг. Дані щодо пацієнтів з масою тіла > 130 кг відсутні (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікарський засіб Алекенза® як монотерапія показаний як препарат першої лінії для лікування дорослих пацієнтів з ALK*-позитивним поширеним недрібноклітинним раком легень.

Лікарський засіб Алекенза® як монотерапія показаний для лікування дорослих пацієнтів з ALK-позитивним поширеним недрібноклітинним раком легень, які раніше отримували кризотиніб.

*ALK — кіназа апластичної лімфоми

Протипоказання.

Підвищена чутливість до алектинібу або до будь-якої допоміжної речовини лікарського засобу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Вплив інших лікарських засобів на алектиніб

Згідно з даними, отриманими під час досліджень in vitro, CYP3A4 є основним ферментом, який каталізує метаболізм алектинібу та його основного активного метаболіту M4, а CYP3A каталізує до 40–50% загального метаболізму у печінці. М4 показав подібну ефективність та активність in vitro відносно ALK.

Індуктори CYP3A4

Одночасне застосування багаторазових доз потужного індуктора CYP3A рифампіцину, по 600 мг один раз на добу перорально, та одноразової дози алектинібу, 600 мг перорально, призводило до зниження Cmax і AUCinf алектинібу на 51% і 73% відповідно та до підвищення Cmax і AUCinf М4 у 2,20 і 1,79 раза відповідно. Вплив на комбіновану експозицію алектинібу і М4 був незначний: зниження Cmax і AUCinf на 4% і 18% відповідно. З огляду на вплив на комбіновану експозицію алектинібу і М4, корекція дози препарату Алекенза® у разі одночасного застосування з індукторами CYP3A4 не потрібна. Рекомендується проводити належний моніторинг у пацієнтів, які отримують супутнє лікування потужними індукторами CYP3A4 (зокрема, карбамазепіном, фенобарбіталом, фенітоїном, рифабутином, рифампіцином і звіробоєм (Hypericum perforatum), тощо).

Інгібітори CYP3A4

Одночасне застосування багаторазових доз потужного інгібітора CYP3A4 позаконазолу, по 400 мг два рази на добу перорально, та одноразової дози алектинібу, 300 мг перорально, призводило до підвищення Cmax і AUCinf алектинібу в 1,18 і 1,75 раза відповідно та до зниження Cmax і AUCinf М4 на 71% і 25% відповідно. Вплив на комбіновану експозицію алектинібу і М4 був незначний: зниження Cmax на 7% і підвищення AUCinf в 1,36 раза. З огляду на вплив на комбіновану експозицію алектинібу і М4, корекція дози препарату Алекенза® у разі одночасного застосування з інгібіторами CYP3A4 не потрібна. Рекомендується проводити належний моніторинг у пацієнтів, які отримують супутнє лікування потужними інгібіторами CYP3A4 (зокрема, ритонавіром, саквінавіром, телітроміцином, кетоконазолом, ітраконазолом, вориконазолом, позаконазолом, нефазодоном тощо) або вживають грейпфрут або помаранчі.

Лікарські засоби, які підвищують рН у шлунку

Під час застосування багаторазових доз інгібітора протонної помпи езомепразолу, по 40 мг один раз на добу, було продемонстровано відсутність клінічно значущого впливу на комбіновану експозицію алектинібу і М4. Тому корекція дози препарату Алекенза® у разі одночасного застосування з інгібіторами протонної помпи або іншими лікарськими засобами, які підвищують рН у шлунку (наприклад, антагоністи Н2-рецепторів або антацидні засоби), не потрібна.

Вплив транспортерів на фармакокінетику алектинібу

М4 є субстратом для P-gp. Оскільки алектиніб інгібує P-gp, не очікується, що одночасне застосування з інгібіторами P-gp буде мати значущий вплив на експозицію М4.

Вплив алектинібу на інші лікарські засоби

P-gp субстрати

В умовах in vitro алектиніб і його основний метаболіт М4 є інгібіторами ефлюксного транспортера P-глікопротеїну (Р-gp). Таким чином, під час одночасного застосування алектинібу та М4 можуть підвищуватися плазмові концентрації субстратів P-gp. Протягом одночасного застосування препарату Алекенза® із субстратами P-gp (наприклад дигоксином, дабігатрану етексилатом, топотеканом, сиролімусом, еверолімусом, нілотинібом і лапатинібом) рекомендується проводити належний моніторинг.

Субстрати БРРМЗ

В умовах in vitro алектиніб і М4 є інгібіторами ефлюксного транспортера білка резистентності раку молочної залози (БРРМЗ). Таким чином, у разі одночасного застосування алектинібу та М4 можуть підвищувати плазмові концентрації субстратів БРРМЗ. Протягом одночасного застосування препарату Алекенза® із субстратами БРРМЗ (наприклад, метотрексатом, мітоксантроном, топотеканом і лапатинібом) рекомендується проводити належний моніторинг.

Субстрати CYP

В умовах in vitro алектиніб і М4 продемонстрували слабке, залежне від часу інгібування CYP3A4, а алектиніб продемонстрував слабке індукування CYP3A4 і CYP2В6 у терапевтичних концентраціях.

Багаторазові дози алектинібу 600 мг не впливали на експозицію мідазоламу (2 мг), чутливого субстрату CYP3A4. Тому корекція дози субстратів CYP3A4 у разі їх одночасного застосування не потрібна.

Неможливо повністю виключити ризик індукування CYP2В6 nf ферментів, що регулюються прегнан-Х-рецептором, окрім CYP3A4. Ефективність пероральних контрацептивів у разі їх одночасного застосування може бути знижена.

Особливості застосування.

Інтерстиціальне захворювання легень (ІЗЛ)/пневмоніт

Під час проведення клінічних досліджень препарату Алекенза® повідомлялося про випадки ІЗЛ/пневмоніту (див. розділ «Побічні реакції»). Слід контролювати стан пацієнтів щодо появи симптомів з боку легень, які свідчать про розвиток пневмоніту. Застосування препарату Алекенза® пацієнтам з діагностованим ІЗЛ/пневмонітом слід негайно призупинити, а у разі якщо не виявлено інших потенційних причин виникнення ІЗЛ/пневмоніту, лікування слід остаточно припинити (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Гепатотоксичність

Під час проведення базових клінічних досліджень препарату Алекенза® повідомлялося про випадки підвищення рівнів аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ) більше ніж у 5 разів від ВМН, а також підвищення рівня білірубіну більше ніж у 3 рази від ВМН (див. розділ «Побічні реакції»). Більшість цих явищ виникало протягом перших 3 місяців лікування. Під час базових клінічних досліджень препарату Алекенза® повідомлялося, що у трьох пацієнтів з підвищенням рівнів АСТ/АЛТ 3–4 ступеня спостерігалося ураження печінки, спричинене застосуванням препарату. Одночасне підвищення рівня АЛТ або АСТ у 3 рази вище ВМН або більше та загального білірубіну у 2 рази вище ВМН або більше за нормального рівня лужної фосфатази спостерігалося у одного пацієнта, який отримував лікування під час клінічних досліджень препарату Алекенза®.

Показники функціональних проб печінки, зокрема рівні АЛТ, АСТ та загального білірубіну, слід контролювати перед початком лікування, а далі — кожні 2 тижні протягом перших 3 місяців лікування. В подальшому, оскільки явища гепатотоксичності можуть виникати пізніше, ніж через 3 місяці, слід проводити моніторинг періодично, а у пацієнтів з підвищеними рівнями амінотрансфераз і білірубіну — частіше. Залежно від ступеня тяжкості побічних реакцій застосування препарату Алекенза® необхідно призупинити та відновити у зниженій дозі або припинити остаточно, як описано у таблиці 2 (див. розділі «Спосіб застосування та дози»).

Тяжка міалгія і підвищення рівня креатинфосфокінази (КФК)

Під час базових клінічних досліджень препарату Алекенза® повідомлялося про випадки міалгії та кістково-м’язового болю, зокрема 3 ступеня тяжкості (див. розділ «Побічні реакції»).

Також під час базових клінічних досліджень спостерігалися випадки підвищення рівня КФК, зокрема 3 ступеня тяжкості (див. розділ «Побічні реакції»). Середній час до виникнення підвищення рівня КФК 3 ступеня під час клінічних досліджень (NP28761, NP28673, BO28984) становив 14 днів.

Пацієнтам слід рекомендувати повідомляти про будь-які випадки болю, чутливості або слабкості у м’язах невідомої етіології. Рівні КФК слід контролювати кожні два тижні протягом першого місяця лікування і за клінічними показаннями у пацієнтів, які повідомили про відповідні симптоми. Залежно від ступеня підвищення рівня КФК, застосування препарату Алекенза® необхідно призупинити, а потім відновити у зниженій дозі (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Брадикардія

Під час застосування препарату Алекенза® може виникати симптоматична брадикардія (див. розділ «Побічні реакції»). Слід регулярно контролювати частоту серцевих скорочень і артеріальний тиск за клінічними показаннями. У разі розвитку асимптоматичної брадикардії корекція дози препарату не потрібна (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Якщо у пацієнтів виникає симптоматична брадикардія або загрозливі для життя ефекти, слід оцінити супутню терапію лікарськими засобами, які здатні викликати брадикардію, а також антигіпертензивними лікарськими засобами, а лікування препаратом Алекенза® слід відкоригувати, як описано у таблиці 2 (див. розділи «Спосіб застосування та дози» і «Взаємодія з лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Фотосенсибілізація

Під час застосування препарату Алекенза® повідомлялося про підвищену чутливість до сонячного світла (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнтам слід рекомендувати уникати тривалого впливу сонячного світла під час застосування препарату Алекенза®, а також протягом принаймні 7 днів після припинення лікування. Пацієнтам також слід рекомендувати користуватися сонцезахисними засобами широкого спектра ультрафіолет А (УФА)/ультрафіолет В (УФВ) і бальзамом для губ (сонцезахисний фактор ≥ 50) для захисту від можливих сонячних опіків.

Жінки репродуктивного віку

Препарат Алекенза® може спричиняти шкідливий вплив на плід у разі застосування вагітній жінці. Пацієнтам жіночої статі репродуктивного віку, які отримують препарат Алекенза®, необхідно використовувати ефективні методи контрацепції під час лікування і протягом принаймні 3 місяців після прийому останньої дози препарату Алекенза® (див. розділи «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Непереносимість лактози

Даний лікарський засіб містить лактозу. Пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, вродженою лактазною недостатністю або мальабсорбцією глюкози-галактози не слід застосовувати цей лікарський засіб.

Вміст натрію

Добова доза препарату Алекенза® (1200 мг) містить 48 мг натрію, що еквівалентно 2,4% рекомендованого ВООЗ максимального рівня щоденного прийому (2 г) натрію для дорослих.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Жінки репродуктивного віку

Жінкам репродуктивного віку слід рекомендувати уникати вагітності під час застосування препарату Алекенза®. Пацієнткам репродуктивного віку, які отримують препарат Алекенза®, необхідно використовувати високоефективні методи контрацепції під час лікування та протягом принаймні 3 місяців після прийому останньої дози препарату Алекенза®.

Вагітність

Дані щодо застосування препарату Алекенза® вагітним жінкам відсутні або наявні в обмеженій кількості. З огляду на механізм дії препарату Алекенза®, у разі застосування вагітній жінці він може мати шкідливий вплив на плід. Дослідження на тваринах продемонстрували репродуктивну токсичність.

Пацієнтки, які завагітніли під час застосування препарату Алекенза® або протягом 3 місяців після прийому останньої дози препарату Алекенза®, повинні звернутися до свого лікаря і бути попереджені про можливий шкідливий вплив лікування на плід.

Годування груддю

Невідомо, чи екскретуються алектиніб і його метаболіти у грудне молоко. Не можна виключити ризик для новонароджених/немовлят. Жінкам слід рекомендувати утримуватися від грудного вигодовування під час застосування препарату Алекенза®.

Фертильність

Дослідження репродуктивної токсичності на тваринах з метою оцінки впливу препарату Алекенза® не проводили. У дослідженнях загальної токсичності небажаного впливу на чоловічі та жіночі статеві органи не спостерігалося.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Препарат Алекенза® має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Слід дотримуватися обережності під час керування автотранспортом і роботи з іншими механізмами, оскільки під час застосування препарату Алекенза® у пацієнтів може спостерігатися симптоматична брадикардія (наприклад синкопе, запаморочення, артеріальна гіпотензія) або порушення зору (див. розділ «Побічні реакції»).

Спосіб застосування та дози.

Лікування препаратом Алекенза® слід розпочинати та проводити під наглядом лікаря, який має досвід застосування протипухлинних лікарських засобів.

Слід використовувати валідований тест для підтвердження ALK-позитивного НДРЛ. ALK-позитивний статус НДРЛ слід встановити до початку лікування препаратом Алекенза®.

Дозування

Рекомендована доза препарату Алекенза® становить 600 мг (чотири капсули по 150 мг) 2 рази на добу (загальна добова доза становить 1200 мг) під час вживання їжі.

Початкова доза пацієнтам з порушенням функції печінки тяжкого ступеня (клас С за Чайлдом–П’ю) становить 450 мг двічі на добу під час вживання їжі (загальна добова доза становить 900 мг).

Тривалість лікування

Лікування препаратом Алекенза® слід продовжувати до прогресування захворювання або до виникнення неприйнятної токсичності.

Пропущена доза

У разі пропуску запланованого прийому дози препарату Алекенза®, пацієнту слід прийняти цю дозу, якщо до прийому наступної дози залишилося не менше 6 годин. Пацієнтам не слід приймати дві дози одночасно, щоб компенсувати пропущену дозу. У разі виникнення блювання після прийому препарату Алекенза® пацієнтам слід приймати наступну дозу у запланований час.

Корекція дози

Для контролю над розвитком побічних реакцій може виникнути необхідність у зниженні дози препарату, тимчасовому призупиненні або остаточному припиненні лікування препаратом Алекенза®. Знижувати дозу препарату Алекенза® слід поступово — на 150 мг 2 рази на добу, залежно від переносимості препарату. Слід остаточно припинити лікування препаратом Алекенза® у разі непереносимості пацієнтом дози 300 мг 2 рази на добу.

Рекомендації щодо корекції дози наведено у таблицях 1 та 2.

Таблиця 1

Схема зниження дози

Зниження дози Дозування
Доза 600 мг 2 рази на добу
Перше зниження дози 450 мг 2 рази на добу
Друге зниження дози 300 мг 2 рази на добу

Таблиця 2

Рекомендації щодо корекції дози у разі розвитку зазначених побічних реакцій (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»)

Ступінь згідно з CTCAEЛікування препаратом Алекенза®

ІЗЛ/пневмоніт будь-якого ступеня тяжкості Негайно призупинити або остаточно припинити застосування препарату Алекенза®, якщо не виявлено інших можливих причин виникнення ІЗЛ/пневмоніту.
Підвищення рівня АЛТ або АСТ ≥ 3 ступеня (у > 5 разів вище ВМН) з підвищенням рівня загального білірубіну в ≤ 2 рази вище ВМН Тимчасово призупинити лікування до відновлення показників до вихідного рівня або до ≤ 1 ступеня (у ≤ 3 рази вище ВМН), потім відновити прийом препарату у зниженій дозі (див. таблицю 1).
Підвищення рівня АЛТ або АСТ ≥ 2 ступеня (у > 3 рази вище ВМН) з підвищенням рівня загального білірубіну в > 2 рази вище ВМН у разі відсутності холестазу або гемолізу Остаточно припинити лікування препаратом Алекенза®.
Брадикардіяа 2 ступеня або 3 ступеня (симптоматична, може бути тяжкого ступеня і клінічно значуща, показане медичне втручання) Тимчасово припинити лікування до зникнення симптомів брадикардії (≤ 1 ступеня) або до відновлення частоти серцевих скорочень ≥ 60 уд/хв. Оцінити супутнє застосування лікарських засобів, які можуть викликати брадикардію, а також антигіпертензивних лікарських засобів.

INN:

АЛЕКТИНІБ

ATC:

Алектиніб

Виробник:

Roche

Форма випуску:

Капсули тверді
Copyright ©All rights reserved 2020