АНОРО™ ЕЛЛІПТА™ Порошок для інгаляцій дозований ГлаксоСмітКляйн Експорт

Детальна інформація про АНОРО™ ЕЛЛІПТА™ Порошок для інгаляцій дозований ГлаксоСмітКляйн Експорт

Використання

Дози. Дорослі. Рекомендована доза — одна інгаляція Аноро Елліпта 55/22 мкг один раз на добу. Лікарський засіб Аноро Елліпта слід застосовувати один раз на добу в один і той же час кожного дня, щоб підтримувати розширення бронхів. Максимальна доза становить одну інгаляцію Аноро Елліпта 55/22 мкг один раз на добу. Особливі групи пацієнтів. Пацієнти літнього віку. Коригування дози не потрібно для пацієнтів віком старше 65 років. Пацієнти з порушенням функції нирок. Коригування дози не потрібне для пацієнтів з порушенням функції нирок. Пацієнти з порушенням функції печінки. Коригування дози не потрібне для пацієнтів з порушенням функції печінки легкого та помірного ступеня. Не досліджувалося застосування лікарського засобу Аноро Елліпта у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю, тому його слід призначати з обережністю. Діти. Лікарський засіб Аноро Елліпта не застосовували у дітей (віком до 18 років) для лікування ХОЗЛ. Спосіб застосування. Лікарський засіб Аноро Елліпта призначений тільки для інгаляцій. Інструкція для застосування. Інгалятор Елліпта містить попередньо розподілені дози і готовий до використання. Інгалятор упакований у лоток, що містить вологопоглинаючий пакетик. Вологопоглинаючий пакетик слід викинути, його не можна жувати чи вдихати. Пацієнта варто попередити, що лоток з інгалятором слід відкривати тоді, коли він буде готовий до інгаляції дози. Інгалятор в лотку перебуває в положенні «закрито». Після відкриття лоток можна викинути. Дата кінцевого застосування інгалятора становить 6 тиж з дати відкриття лотка. Дату кінцевого застосування слід вписати у спеціально відведеному місці, позначеному «Не використовувати після:». Не слід застосовувати інгалятор після дати кінцевого застосування. Інструкції з використання інгалятора. 1. Прочитати інструкцію перед початком застосування. Якщо кришку інгалятора буде відкрито і закрито без інгаляції препарату, то дозу буде втрачено. Втрачена доза буде надійно зберігатися в інгаляторі, але вже не буде доступною для інгаляції. Неможливо випадково прийняти надмірну чи подвійну дозу препарату за одну інгаляцію. Лічильник доз показує, скільки доз препарату залишилося в інгаляторі. До застосування першої дози з інгалятора лічильник показує точно 30 доз. Він відраховує по 1 дозі у зворотному порядку, щоразу, як відкривається кришка. Коли залишається менше 10 доз, половина лічильника стає червоного кольору. Після використання останньої дози половина лічильника доз забарвлена червоним і відображається число 0. Тепер інгалятор порожній. 2. Як підготувати дозу. Не відкривати кришку, доки пацієнт не буде готовим прийняти дозу. Не струшувати інгалятор. Потягнути кришку вниз, доки не буде почуто звук «клац». Тепер препарат готовий до інгаляції. Лічильник доз відраховує у зворотному порядку на 1, що підтверджує готовність. Якщо після того, як почулося «клац», лічильник доз не відрахував дозу в зворотному порядку, то інгалятор не працює. Необхідно звернутися з інгалятором в аптеку за порадою. У будь-якому разі трусити інгалятор не слід. 3. Як виконати інгаляцію препарату. Утримувати інгалятор на відстані від рота і зробити видих настільки глибокий, наскільки це комфортно. Не видихати в інгалятор. Розмістити мундштук між губами і щільно притиснути їх навколо мундштука. Не перекривати пальцями повітряні клапани. Зробити один довгий, рівний, глибокий вдих, після чого затримати дихання якомога довше (щонайменше 3–4 с). Вийняти інгалятор з рота. Повільно й обережно видихнути. Навіть при правильному використанні інгалятора можна не відчути препарат або його смак. 4. Закрити інгалятор. За необхідності для очистки мундштука слід використовувати суху тканину до закриття кришки. Щоб накрити мундштук, необхідно повернути кришку на місце, рухаючи її вверх до упору

Упаковка

порошок для інгаляцій дозований 55 мкг/доза + 22 мкг/доза інгалятор 30 доз, № 1

Склад

Умеклідиніум 55 мкг/доза
Вілантерол 22 мкг/доза

Діагнози

Бронхіт і пневмоніт, викликані хімічними речовинами, газами, димами і парами
Змішана астма
Інша хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ)
Хвороби бронхів
Хронічна обструктивна легенева хвороба з гострою респіраторною інфекцією нижніх дихальних шляхів
Хронічна обструктивна легенева хвороба неуточнена
Хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ) із загостренням
Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ)

Дозування

Передозування умеклідиніуму/вілантеролу, ймовірно, матиме ознаки і симптоми, пов’язані з діями окремих компонентів, що узгоджуються з відомими побічними реакціями інгаляційних мускаринових антагоністів (наприклад сухість у роті, порушення зорової акомодації та тахікардія) або реакціями, що спостерігалися при передозуванні іншими β2-адренергічними агоністами (наприклад аритмія, тремор, головний біль, посилене серцебиття, нудота, гіперглікемія та гіпокаліємія). У разі передозування лікування пацієнта має бути симптоматичним із відповідним моніторингом у разі потреби

Взаємодія

Блокатори β-адренорецепторів. Лікарські засоби, що містять блокатори β-адренорецепторів, можуть послабити або антагонізувати ефект β2-адренергічних агоністів, таких як вілантерол. Слід уникати одночасного застосування як неселективних, так і селективних блокаторів β-адренорецепторів, якщо тільки немає вагомих причин для їх застосування. Взаємодії на основі метаболізму і транспортування. Вілантерол є субстратом цитохрому P450 3A4 (CYP 3A4). Одночасне застосування сильнодіючих інгібіторів CYP 3A4 (таких як кетоконазол, кларитроміцин, ітраконазол, ритонавір, телітроміцин) може пригнічувати метаболізм і збільшувати системний вплив вілантеролу. Одночасне застосування з кетоконазолом (400 мг) у здорових добровольців підвищувало середні показники AUC0–t і Cmax вілантеролу на 65 і 22% відповідно. Підвищення дії вілантеролу не було пов’язано зі збільшенням вираженості системних впливів, пов’язаних із блокаторами β-адренорецепторів, не впливало на ЧСС, рівень калію у крові або інтервал Q–T (коригований інтервал розрахований за формулою Фредеріка). Слід бути обережним при одночасному застосуванні умеклідиніуму/вілантеролу з кетоконазолом та іншими відомими сильнодіючими інгібіторами CYP 3A4, оскільки є потенціал для збільшення системного впливу вілантеролу, що може призвести до підвищення ризику розвитку небажаних реакцій. Верапаміл, помірний інгібітор CYP 3A4, істотно не впливає на фармакокінетику вілантеролу. Умеклідиніум є субстратом цитохрому P450 2D6 (CYP 2D6). Фармакокінетику умеклідиніуму у рівноважному стані оцінювали у здорових добровольців, які мають дефіцит CYP 2D6 (повільні метаболізатори). Не спостерігалося жодного впливу на AUC або Cmax умеклідиніуму при дозі, що перевищує норму у 8 разів. Приблизно 1,3-кратне збільшення AUC умеклідиніуму спостерігалося при дозі, що перевищує норму у 16 разів, без впливу на Cmax умеклідиніуму. На основі величини цих змін не очікується клінічно значущих лікарських взаємодій при одночасному введенні умеклідиніуму/вілантеролу з інгібіторами CYP 2D6 або при введенні пацієнтам з генетично дефіцитною активністю CYP 2D6 (повільні метаболізатори). Як умеклідиніум, так і вілантерол є субстратами P-gp. Вплив помірного P-gp інгібітора верапамілу (240 мг один раз на добу) на фармакокінетику умеклідиніуму і вілантеролу у рівноважному стані оцінювали у здорових добровольців. Будь-якого впливу верапамілу не спостерігалося на Cmax умеклідиніуму або вілантеролу. Приблизно 1,4-кратне збільшення AUC умеклідиніуму відзначали за відсутності впливу на AUC вілантеролу. На основі величини цих змін не очікується клінічно значущих лікарських взаємодій при одночасному введенні умеклідиніуму/вілантеролу з інгібіторами P-gp. Інші антимускаринові засоби і симпатоміметики. Одночасне застосування умеклідиніуму/вілантеролу з іншими мускариновими антагоністами тривалої дії, β2-адренергічними агоністами тривалої дії або лікарськими засобами, що містять будь-який із цих засобів, не досліджували. Таке застосування не рекомендується, оскільки це може посилити відомі побічні реакції інгаляційних мускаринових антагоністів або β2-адренергічних агоністів (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ та ПЕРЕДОЗУВАННЯ). Гіпокаліємія. Супутнє гіпокаліємічне лікування із застосуванням похідних метилксантину, стероїдів або некалійзберігаючих діуретиків може посилювати можливий гіпокаліємічний ефект β2-адренергічних агоністів, тому умеклідиніум/вілантерол слід застосовувати з обережністю (див. Спосіб застосування та дози). Інші лікарські засоби для лікування ХОЗЛ. Хоча жодних традиційних in vivo досліджень взаємодії лікарських засобів не проведено, інгаляційний засіб умеклідиніум/вілантерол застосовували одночасно з іншими лікарськими засобами проти ХОЗЛ, включаючи симпатоміметичні бронхолітики короткої дії та інгаляційні ГКС, без клінічних проявів лікарської взаємодії

Показання

Для підтримувальної бронхолітичної терапії з метою полегшення симптомів у дорослих пацієнтів із ХОЗЛ

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Механізм дії. Умеклідиніум/вілантерол є комбінацією інгаляційного антагоніста мускаринового рецептора тривалої дії та β2-адренергічного агоніста тривалої дії. Після пероральної інгаляції обидві сполуки діють місцево на дихальні шляхи, внаслідок чого відбувається розширення бронхів у результаті різних механізмів дії. Умеклідиніум — антагоніст мускаринових рецепторів тривалої дії (антихолінергічний засіб). Він є похідним хінуклідину з активністю щодо численних підтипів мускаринових рецепторів. Умеклідиніум зумовлює бронхорозширювальну дію шляхом конкурентного пригнічення зв’язування ацетилхоліну з мускариновими рецепторами гладких м’язів дихальних шляхів. Виявлена повільна оборотність на підтипі М3 мускаринових рецепторів людини in vitro і тривала дія in vivo при безпосередньому введенні в легені в доклінічних моделях. Вілантерол — селективний агоніст β2-адренергічних рецепторів тривалої дії (β2-адренергічний агоніст). Фармакологічний вплив β2-адренергічних агоністів, включаючи вілантерол, принаймні частково пояснюється стимуляцією внутрішньоклітинної аденілатциклази, ферменту, який каталізує перетворення аденозинтрифосфату на циклічний-3’, 5’-аденозинмонофосфат (цAMФ). Підвищені рівні цАМФ викликають розслаблення гладких м’язів бронхів і пригнічують вивільнення медіаторів гіперчутливості негайного типу з клітин, особливо з гладких клітин. Фармакокінетика. Коли комбінацію умеклідиніуму та вілантеролу вводили інгаляційно, фармакокінетика кожного компонента була подібна до фармакокінетики, що спостерігалася при застосуванні кожної активної речовини окремо. Отже, у фармакокінетичних цілях кожен компонент може розглядатися окремо. Абсорбція. Умеклідиніум. Після введення умеклідиніуму у формі інгаляцій здоровим добровольцям Cmax спостерігалося через 5–15 хв. Абсолютна біодоступність умеклідиніуму, введеного у формі інгаляцій, становила в середньому 13% дози з незначним внеском від пероральної абсорбції. Після повторної дози умеклідиніуму, введеного у формі інгаляцій, рівноважний стан досягався протягом 7–10 днів з 1,5–1,8-кратним накопиченням. Вілантерол. Після введення вілантеролу у формі інгаляцій здоровим добровольцям Cmax спостерігалося через 5–15 хв. Абсолютна біодоступність вілантеролу, введеного у формі інгаляцій, становила 27% з незначним внеском від пероральної абсорбції. Після повторної дози вілантеролу, введеного у формі інгаляцій, рівноважний стан досягався протягом 6 днів з 2,4-кратним накопиченням. Розподіл. Умеклідиніум. Після в/в введення здоровим добровольцям середній Vd становив 86 л. In vitro зв’язування з білками плазми крові людини становило в середньому 89%. Вілантерол. Після в/в введення здоровим добровольцям середній Vd у рівноважному стані становив 165 л. In vitro зв’язування з білками плазми крові людини становило в середньому 94%. Біотрансформація. Умеклідиніум. In vitro дослідження показали, що умеклідиніум головним чином метаболізується цитохромом P450 2D6 (CYP 2D6) і є субстратом для переносника Р-глікопротеїну (P-gp). Первинні метаболічні шляхи для умеклідиніуму є окисними (гідроксилювання, О-деалкілування) з подальшою кон’югацією (глюкуронізація тощо), що призводить до утворення низки метаболітів, або зі зниженою фармакологічною активністю, або із невстановленою фармакологічною активністю. Системний вплив метаболітів є низьким. Вілантерол. In vitro дослідження показали, що вілантерол в основному метаболізується цитохромом Р450 3А4 (CYP 3A4) і є субстратом для переносника P-gp. Основними метаболічними шляхами для вілантеролу є О-деалкілування з подальшим утворенням ряду метаболітів зі значно зниженою активністю щодо β1— і β2-адренорецепторів. Плазмовий метаболічний профіль після перорального застосування вілантеролу в радіоізотопному дослідженні у людини відповідає високому метаболізму першого проходження. Системний вплив метаболітів є низьким. Виведення. Умеклідиніум. Плазмовий кліренс після в/в введення становив 151 л/год. Після в/в введення приблизно 58% введеної міченої дози (або 73% виявленої радіоактивності) виводилися з організму з калом через 192 год після введення дози. Із сечею виводиться 22% введеної міченої дози через 168 год (27% виявленої радіоактивності). Виведення матеріалу, пов’язаного з лікарським засобом, з калом після в/в введення свідчить про секрецію у жовч. Після перорального введення у здорових чоловіків-добровольців загальна радіоактивність виводилася з організму переважно з калом (92% введеної міченої дози або 99% виявленої радіоактивності) через 168 год після введення дози. Менше 1% перорально введеної дози (1% виявленої радіоактивності) виводилося з організму із сечею, що свідчить про незначну абсорбцію після перорального застосування. Т½ умеклідиніуму після введення у формі інгаляції протягом 10 днів становив у середньому 19 год у здорових добровольців, причому 3–4% виводилося з організму у незміненому вигляді із сечею у рівноважному стані. Вілантерол. Плазмовий кліренс вілантеролу після в/в введення становив 108 л/год. Після перорального введення міченого вілантеролу виявлено 70% міченої дози у сечі та 30% — у калі. Первинним виведенням вілантеролу є метаболізм із подальшим виділенням метаболітів із сечею і калом. Т½ вілантеролу після введення у формі інгаляції протягом 10 днів становив у середньому 11 год. Особливі групи пацієнтів. Пацієнти літнього віку (>65 років). Фармакокінетичний аналіз популяції показав, що фармакокінетика умеклідиніуму і вілантеролу подібна у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) віком від 65 років і пацієнтів віком до 65 років. Порушення функції нирок. У пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю не виявлено жодних ознак збільшення системного впливу умеклідиніуму або вілантеролу (Cmax і AUC) після введення умеклідиніуму/вілантеролу, де доза умеклідиніуму перевищувала рекомендовану дозу у 2 рази, а вілантерол застосовували у рекомендованій дозі, без жодних ознак зміненого зв’язування з білками плазми крові між пацієнтами із тяжкою нирковою недостатністю порівняно зі здоровими добровольцями. Порушення функції печінки. У пацієнтів з помірними порушеннями печінки (клас B за класифікацією Чайлда — П’ю) не спостерігалося жодних ознак збільшення системного впливу умеклідиніуму або вілантеролу (Cmax і AUC) після введення умеклідиніуму/вілантеролу, де доза умеклідиніуму перевищувала рекомендовану дозу у 2 рази, а вілантерол застосовували у рекомендованій дозі, без жодних ознак зміненого зв’язування з білками плазми крові у пацієнтів із помірними порушеннями печінки порівняно зі здоровими добровольцями. Застосування умеклідиніуму/вілантеролу не оцінювали у пацієнтів із тяжкою печінковою недостатністю. Інші особливі групи. Фармакокінетичний аналіз популяції показав, що не потрібно жодного коригування дози для умеклідиніуму або вілантеролу залежно від віку, раси, статі, застосування інгаляційних ГКС або маси тіла пацієнта. Дослідження, проведене для повільних метаболізаторів CYP 2D6, не виявило жодних ознак клінічно значущого ефекту генетичного поліморфізму CYP 2D6 щодо системного впливу умеклідиніуму

Протипоказання

Підвищена чутливість до активних речовин або до будь-якої з допоміжних речовин

Побічні ефекти

Огляд профілю безпеки. Найчастіше зареєстрованою побічною реакцією при застосуванні умеклідиніуму/вілантеролу був назофарингіт (9%)
Перелік побічних реакцій. Профіль безпеки лікарського засобу Аноро Елліпта ґрунтується на досвіді безпеки умеклідиніуму/вілантеролу та окремих компонентів на основі програми клінічних досліджень, що включала 6855 пацієнтів із ХОЗЛ та даних постмаркетингового спостереження. Програма клінічних досліджень включала 2354 пацієнти, які отримували умеклідиніум/вілантерол один раз на добу у клінічних дослідженнях на етапі третьої фази тривалістю ≥24 тиж, з яких 1296 пацієнтів отримували рекомендовану дозу 55/22 мкг у 24-тижневому дослідженні, 832 пацієнти отримували високу дозу 113/22 мкг у 24-тижневому дослідженні і 226 пацієнтів отримували 113/22 мкг протягом 12-місячного дослідження
Частота побічних реакцій (таблиця) включає показники загального коефіцієнта захворюваності, що спостерігаються при об’єднанні п’яти 24-тижневих досліджень і 12-місячне дослідження безпеки
Застосовується така класифікація частоти виникнення побічних ефектів: дуже часто ≥1/10, часто ≥1/100 та <1/10, нечасто ≥1/1000 та <1/100, рідко ≥1/10 000 та <1/1000, дуже рідко <1/10 000, невідомо (не можна визначити з наявних даних)
Таблиця. Частота побічних реакцій
Синусит
Назофарингіт
Фарингіт
Інфекція верхніх дихальних шляхів
Рідко
Тремор
Дисгевзія
Нечасто
Нечасто
Глаукома
Підвищення внутрішньоочного тиску
Рідко
Рідко
Суправентрикулярна тахікардія
Ідіовентрикулярний ритм
Тахікардія
Суправентрикулярні екстрасистоли
Посилене серцебиття
Ротоглотковий біль
Парадоксальний бронхоспазм
Дисфонія
Часто
Рідко
Рідко
Сухість у роті
Дизурія
Обструкція вихідного отвору сечового міхура
Рідко
Рідко

Особливі інструкції

БА. Умеклідиніум/вілантерол не слід застосовувати пацієнтам з БА, оскільки цей лікарський засіб не досліджувався для цих хворих. Парадоксальний бронхоспазм. Як і при застосуванні інших видів інгаляційної терапії, застосування умеклідиніуму/вілантеролу може призвести до парадоксального бронхоспазму, який може бути небезпечним для життя. Терапію умеклідиніумом/вілантеролом слід негайно припинити у разі розвитку парадоксального бронхоспазму та розпочати альтернативну терапію, якщо це потрібно. Не для використання у разі гострого стану. Умеклідиніум/вілантерол не показаний для лікування при гострих епізодах бронхоспазму. Погіршення перебігу захворювання. Підвищення частоти застосування короткодіючих бронхолітиків для полегшення симптомів свідчить про погіршення контролю. У разі погіршення перебігу ХОЗЛ на тлі лікування умеклідиніумом/вілантеролом необхідно повторно оцінити стан пацієнта і тактику лікування. Вплив на серцево-судинну систему. Вплив на серцево-судинну систему, такий як порушення серцевого ритму, наприклад миготлива аритмія та тахікардія, можливий після введення антагоністів мускаринових рецепторів і симпатоміметиків, включаючи умеклідиніум/вілантерол. Пацієнтів із клінічно значущим неконтрольованим серцево-судинним захворюванням було виключено з клінічних досліджень. Тому умеклідиніум/вілантерол слід призначати з обережністю пацієнтам з тяжким серцево-судинним захворюванням. Антимускаринова активність. З огляду на антимускаринову активність умеклідиніум/вілантерол слід застосовувати з обережністю пацієнтам із затримкою сечі або закритокутовою глаукомою. Гіпокаліємія. β2-Адренергічні агоністи можуть спричиняти значну гіпокаліємію у деяких пацієнтів, що може зумовити розвиток побічних реакцій з боку серцево-судинної системи. Зниження калію в сироватці крові зазвичай є транзиторним. Жодних клінічно значущих ефектів гіпокаліємії не спостерігалося у клінічних дослідженнях із застосуванням умеклідиніуму/вілантеролу у рекомендованій терапевтичній дозі. Слід проявляти обережність, коли умеклідиніум/вілантерол застосовують у поєднанні з іншими лікарськими засобами, які також мають потенціал розвитку гіпокаліємії (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ). Гіперглікемія. β2-Адренергічні агоністи можуть спричиняти транзиторну гіперглікемію у деяких пацієнтів. Жодних клінічно значущих впливів на рівень глюкози у плазмі крові не спостерігалося у клінічних дослідженнях із застосуванням умеклідиніуму/вілантеролу в рекомендованій терапевтичній дозі. Після початку лікування умеклідиніумом/вілантеролом необхідно контролювати рівень глюкози у плазмі крові ретельніше, ніж у хворих на цукровий діабет. Супутні захворювання. Умеклідиніум/вілантерол слід застосовувати з обережністю пацієнтам із судомними розладами або з тиреотоксикозом, а також особам, які незвично реагують на β2-адренергічні агоністи. Допоміжні речовини. Цей лікарський засіб містить лактозу. Пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід застосовувати цей лікарський засіб. Застосування у період вагітності чи годування грудьми. Вагітність. Наразі відсутні дані про застосування умеклідиніуму/вілантеролу вагітними. Умеклідиніум/вілантерол можна застосовувати у період вагітності, тільки якщо очікувана користь для вагітної перевищує потенційний ризик для плода. Період годування грудьми. Невідомо, чи потрапляє умеклідиніум або вілантерол у грудне молоко. Проте інші β2-адренергічні агоністи виявляються у грудному молоці. Ризик для новонароджених/немовлят не можна виключати. Рішення має бути прийнято щодо припинення годування грудьми або припинення терапії умеклідиніумом/вілантеролом з урахуванням користі грудного вигодовування для дитини і користі терапії для жінки. Фертильність. Відсутні дані про вплив умеклідиніуму/вілантеролу на репродуктивну функцію людини. Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Умеклідиніум/вілантерол не впливає або має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та управляти іншими механізмами. Діти. Лікарський засіб Аноро Елліпта не застосовували дітям (віком до 18 років) для лікування ХОЗЛ

Умови зберігання

При температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці. Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від вологи. Застосовувати протягом 6 тиж після відкриття лотка. У спеціально відведеному місці пацієнту необхідно зазначити кінцеву дату, після якої інгалятор слід викинути. Дата має бути зазначена одразу ж після діставання інгалятора з лотка

Ціни

Вінниця-АПТЕКА БАМ-601.99 грн./уп.
Дніпро-АПТЕКИ МЕДИЧНОЇ АКАДЕМІЇ-600.09 грн./уп.
Житомир-БАЖАЄМО ЗДОРОВ’Я-624.95 грн./уп.
Запоріжжя-БАЖАЄМО ЗДОРОВ’Я-546.98 грн./уп.
Івано-Франківск-АПТЕКА БАМ-598.99 грн./уп.
Київ-БАЖАЄМО ЗДОРОВ’Я-605.95 грн./уп.
Кропивницький-АПТЕКА БАМ-619.99 грн./уп.
Луцьк-АПТЕКА БАМ-607.99 грн./уп.
Львів-АПТЕКА БАМ-611.99 грн./уп.
Миколаїв-БАЖАЄМО ЗДОРОВ’Я-639.95 грн./уп.
Одеса-БАЖАЄМО ЗДОРОВ’Я-624.95 грн./уп.
Полтава-БАЖАЄМО ЗДОРОВ’Я-642.95 грн./уп.
Рівне-БАЖАЄМО ЗДОРОВ’Я-557.95 грн./уп.
Тернопіль-АПТЕКА БАМ-615.99 грн./уп.
Ужгород-ПОДОРОЖНИК-656.99 грн./уп.
Харків-1 СОЦІАЛЬНА АПТЕКА-632.53 грн./уп.
Херсон-ПОДОРОЖНИК-669.99 грн./уп.
Хмельницький-АПТЕКА БАМ-634.99 грн./уп.
Чернігів-АПТЕКА БАМ-601.99 грн./уп.
Чернівці-1 СОЦІАЛЬНА АПТЕКА-632.53 грн./уп.


ATC:

Вілантерол та умеклідинія бромід

Виробник:

ГлаксоСмітКляйн Експорт

Форма випуску:

Порошок для інгаляцій дозований
Copyright ©All rights reserved 2020