АЗАГІЛІН® Таблетки Асіно Україна

Детальна інформація про АЗАГІЛІН® Таблетки Асіно Україна

Використання

Режим дозування. Разагілін призначають перорально в дозі 1 мг 1 раз на добу з/без леводопи. Препарат можна застосовувати незалежно від прийому їжі. Пацієнти літнього віку. Для пацієнтів літнього віку корекція дози не потрібна. Пацієнти з порушенням функції печінки. Застосування разагіліну у пацієнтів із тяжкими порушеннями печінки протипоказане (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ). Необхідно уникати застосування разагіліну у пацієнтів із помірними порушеннями печінки. Обережно слід застосовувати при ініціюванні лікування разагіліном у пацієнтів із легким порушенням печінки. У разі прогресування хворого від легкої до помірної печінкової недостатності разагілін слід припинити. Необхідно уникати застосування разагіліну пацієнтам із середнім ступенем печінкової недостатності та з обережністю розпочинати терапію особам з легким ступенем печінкової недостатності. У разі прогресування печінкової недостатності від легкого до середнього ступеня тяжкості лікування разагіліном слід припинити. Пацієнти з порушенням функції нирок. Для пацієнтів із порушенням функції нирок корекція дози не потрібна. Діти. У зв’язку з недостатністю даних щодо застосування препарату дітям не рекомендується застосовувати разагілін пацієнтам педіатричного профілю

Упаковка

таблетки 1 мг блістер в пачці, № 30

Склад

Разагілін 1 мг

Діагнози

Хвороба Паркінсона

Дозування

Симптоми передозування разагіліну при застосуванні доз від 3 до 100 мг: гіпоманія, гіпертензивний криз, серотоніновий синдром та дисфорія. Передозування може бути пов’язане зі значним інгібуванням МАО-А та МАО-В. Проводили дослідження за участю здорових добровольців, які отримували 20 мг 1 раз на добу, та 10-денне дослідження за участю здорових добровольців, які отримували 10 мг 1 раз на добу. Повідомлялося про побічні реакції легкого чи середнього ступеня тяжкості та побічні реакції, які не належали до тих, що можуть виникнути під час лікування разагіліном. Під час розгорнутого дослідження пацієнтів, які отримували постійну терапію леводопою та разагіліном у дозі 10 мг/добу, повідомлялося про побічні реакції з боку серцево-судинної системи (включаючи АГ та постуральну гіпотензію), які проходили після відміни лікування. Ці симптоми схожі з тими, які спостерігалися при передозуванні неселективних інгібіторів МАО. Специфічні антидоти невідомі. У разі передозування слід проводити ретельний моніторинг стану пацієнтів, терапія симптоматична та підтримувальна

Взаємодія

Відомі взаємодії між неселективними інгібіторами МАО та іншими лікарськими засобами. Не слід одночасно застосовувати разагілін з іншими інгібіторами МАО (у тому числі з лікарськими засобами та рослинними зборами, що містять звіробій продірявлений), оскільки існує ризик неселективного інгібування, яке може призвести до розвитку гіпертензивного кризу. Повідомлялося про розвиток серйозних побічних реакцій у разі одночасного застосування петидину та інгібіторів МАО, у тому числі інших селективних інгібіторів МАО-В. Одночасне застосування разагіліну та петидину протипоказане. Повідомлялося про взаємодію інгібіторів МАО та симпатоміметиків при їх одночасному застосуванні. Оскільки разагілін є активним інгібітором МАО, не рекомендується його поєднане застосування із симпатоміметиками, такими як судинозвужувальні препарати для перорального прийому чи для назального застосування, або із протизастудними препаратами, що містять ефедрин або псевдоефедрин. Повідомлялося про взаємодію декстрометорфану та неселективних інгібіторів МАО при їх одночасному застосуванні. Тому, оскільки разагілін є активним інгібітором МАО, не рекомендується його одночасне застосування з декстрометорфаном. Слід уникати поєднаного застосування разагіліну з флуоксетином та флувоксаміном. Перерва між відміною флуоксетину та початком терапії разагіліном повинна становити не менше 5 тиж. Перерва між відміною разагіліну та початком терапії флуоксетином або флувоксаміном повинна становити не менше 14 днів. Повідомлялося про розвиток серйозних побічних реакцій при одночасному застосуванні разагіліну із СІЗЗС, СІЗЗН, трициклічними/тетрациклічними антидепресантами та інгібіторами МАО. Тому, оскільки разагілін є активним інгібітором МАО, слід з обережністю застосовувати разагілін з антидепресантами. Леводопа при одночасному застосуванні з разагіліном у пацієнтів з хворобою Паркінсона не проявляла клінічно значущого впливу на кліренс разагіліну. In vitro при дослідженнях метаболізму відзначено, що ізофермент CYP 1А2 цитохрому Р450 є головним ферментом, відповідальним за метаболізм разагіліну. Одночасне застосування разагіліну та ципрофлоксацину (інгібітори ізоферменту CYP 1А2) підвищують AUC разагіліну на 83%. Одночасне застосування разагіліну та теофіліну (ізофермент CYP 1А2) не впливає на фармакокінетику разагіліну. Отже, інгібітори ізоферменту можуть змінити рівень разагіліну у плазмі крові, тому їх слід застосовувати з обережністю. Існує ризик того, що у зв’язку з індукцією ізоферменту CYP 1A2 у курців може знизитися концентрація разагіліну у плазмі крові. In vitro дослідження показали, що разагілін у концентрації 1 мкг/мл (що еквівалентно концентрації, яка перевищує у 160 разів середню Cmax (5,9–8,5 нг/мл) після багаторазового введення 1 мг разагіліну пацієнтам із хворобою Паркінсона) не інгібує ізоферменти CYP 1A2, CYP 2A6, CYP 2C9, CYP 2C19, CYP 2D6, CYP 2E1, CYP 3A4 і CYP 4A цитохрому Р450. Це може свідчити про те, що разагілін у терапевтичних концентраціях не може впливати на метаболізм цих ізоферментів та виявляти клінічно значущі ефекти. При одночасному пероральному застосуванні разагіліну та ентакапону підвищується кліренс разагіліну на 28%. Тирамін/разагілін-взаємодії. 5 клінічних досліджень за участю добровольців та пацієнтів із хворобою Паркінсона і результати контролю АТ після їди (464 пацієнти застосовували 0,5–1 мг/добу разагіліну або плацебо як додаткову терапію до леводопи протягом 6 міс без обмеження прийому тираміну) показали, що відсутня будь-яка взаємодія разагіліну і тираміну, тому разагілін можна застосовувати на тлі дієти без обмеження прийому тираміну

Показання

Монотерапія (без застосування леводопи) при ідіопатичному паркінсонізмі або як ад’ювантна терапія (із застосуванням леводопи) з коливаннями кінцевої дози

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Разагілін є потужним і необоротним селективним інгібітором моноаміноксидази В (МАО-В), що може спричинити підвищення позаклітинного рівня дофаміну в мозку. На моделях дофамінергічної моторної дисфункції показаний підвищений рівень дофаміну та додатково підвищена дофамінергічна активність, яка, імовірно, сприяє терапевтичним ефектам разагіліну. 1-Аміноіндан є активним основним метаболітом і не є інгібітором МАО-В. Клінічні дослідження. Ефективність разагіліну встановлена у трьох дослідженнях: як монотерапевтичне лікування в дослідженні I та як додаткова терапія леводопи в дослідженнях II та III. Монотерапія. У дослідженні I 404 пацієнтам був довільно призначений прийом плацебо (138 пацієнтам), разагіліну по 1 мг/добу (134 пацієнтам) або разагіліну по 2 мг/добу (132 пацієнтам) протягом 26 тиж, без активного препарату порівняння. У цьому дослідженні основним показником ефективності була зміна підсумкової суми балів Уніфікованої шкали оцінки хвороби Паркінсона (УШОХП, частини I–III) від вихідного рівня. Різниця між середньою зміною від вихідного рівня до 26-го тижня/припинення (метод перенесення даних останнього спостереження) була статистично значущою (УШОХП, частини I–III: для 1 мг разагіліну порівняно з плацебо – 4,2, довірчий інтервал (ДІ) 95% [–5,7…–2,7]; ймовірність помилки (р) <0,0001; для 2 мг разагіліну порівняно з плацебо –3,6, 95% ДІ [–5,0…–2,1 ]; p<0,0001, УШОХП — рухова активність, частина II: для 1 мг разагіліну порівняно з плацебо –2,7, 95% ДІ [–3,87…–1,55]; р<0,0001; для 2 мг разагіліну порівняно з плацебо –1,68, 95% ДІ [–2,85…–0,51]; р=0,0050). Результат був очевидним, хоча його величина була незначною для цієї групи пацієнтів з легким перебігом хвороби. Виявлено значний і позитивний вплив на якість життя (за шкалою PD-QUALIF). Допоміжна терапія. У дослідженні II 229 пацієнтам був довільно призначений прийом плацебо, 231 пацієнтові — разагіліну по 1 мг/добу або 200 мг ентакапону — інгібітора катехол-О-метилтрансферази разом із плановими дозами леводопи/інгібітора декарбоксилази ( 227 пацієнтам) протягом 18 тиж. У дослідженні III 159 пацієнтам був довільно призначений прийом плацебо, разагіліну по 0,5 мг/добу (164 пацієнтам) або разагіліну по 1 мг/добу (149 пацієнтам) протягом 26 тиж. В обох дослідженнях основними показниками ефективності була зміна середньої кількості годин, проведених у стані «off» протягом дня (згідно з цілодобовими домашніми щоденниками, записи в яких здійснювалися протягом 3 днів перед кожним оціночним обстеженням) від вихідного рівня до закінчення лікування. У дослідженні II середня різниця в кількості годин, проведених у стані «off» порівняно з плацебо, була –0,78 год, 95% ДІ [–1,18…–0,39]; p=0,0001. Середнє загальнодобове зниження часу «off» було подібним у групі, в якій приймали ентакапон (–0,80 год, 95% ДІ [–1,20…–0,41]; p<0,0001) з рівнями, які спостерігаються у групі, в якій приймають по 1 мг разагіліну. У дослідженні III середня різниця порівняно з плацебо становила –0,94 год, 95% ДІ [–1,36…–0,51]; р<0,0001. Також спостерігалося статистично значуще поліпшення порівняно з плацебо у групі, в якій приймають по 0,5 мг разагіліну, проте величина поліпшення була нижчою. Надійність результатів для основного показника ефективності була підтверджена в комплексі додаткових статистичних моделей і продемонстрована у трьох групах (вибірки — почали проходити лікування, які виконали вимоги протоколу та завершили курс лікування). Другорядні показники ефективності включали загальну оцінку поліпшення, на думку фахівця, показники активності в повсякденному житті під час «off» — періоди і показники рухової активності за УШОХП під час «on»-періодів. Разагілін показав статистично значущу перевагу порівняно з плацебо. Фармакокінетика. Всмоктування. Разагілін швидко всмоктується, Cmax у плазмі крові досягається приблизно через 0,5 год. Абсолютна біодоступність препарату після однократного прийому разагіліну становить 36%. Їжа не впливає на час досягнення (Тmax) Cmax у плазмі крові, однак при вживанні жирної їжі Cmax та АUC знижуються на 60 та 20% відповідно. Разагілін можна приймати незалежно від прийому їжі. Розподіл. Середній об’єм розподілу після однократного в/в введення разагіліну становить 243 л. Зв’язування з білками плазми крові після перорального прийому однократної дози 14C-міченого разагіліну коливається від 60 до 70%. Метаболізм. Разагілін майже повністю підлягає біотрансформації в печінці. Метаболізм здійснюється двома головними шляхами: шляхом N-деалкілування та/чи гідроксилювання з утворенням метаболітів: 1-аміноіндану, 3-гідрокси-N-пропаргіл-1-аміноіндану та 3-гідрокси-1-аміноіндану. Дослідження in vitro показали, що обидва шляхи метаболізму разагіліну здійснюються за участю ізоферменту CYP 1A2 системи цитохрому P450. Основна частина разагіліну виводиться у вигляді глюкуронідних кон’югатів та його метаболітів. Виведення. Після перорального прийому 14C-міченого разагіліну його виведення здійснюється переважно із сечею (62,6%) та меншою мірою — з калом (21,8%), повний Т½ — 84,4% дози становить 38 днів. Менше 1% препарату виводиться із сечею в незміненому вигляді. Лінійність/нелінійність. Разагіліну властива лінійна фармакокінетика при прийомі у дозі 0,5–2 мг. Т½ становить 0,6–2 год. Фармакокінетика в окремих групах пацієнтів. Пацієнти з печінковою недостатністю. У пацієнтів із легкою печінковою недостатністю спостерігалося підвищення значень Cmax та АUC на 80 та 38% відповідно. У пацієнтів із середньою печінковою недостатністю спостерігалося підвищення значень Cmax та АUC на 568 та 83% відповідно. Пацієнти з нирковою недостатністю. Параметри фармакокінетики разагіліну практично не змінюються у хворих із легким та середнім ступенем ниркової недостатності

Протипоказання

Підвищена чутливість до активної речовини чи до будь-якого іншого компонента препарату Супутня терапія іншими інгібіторами МАО (у тому числі лікарськими засобами та рослинними зборами, наприклад такими, що містять звіробій продірявлений) або петидином (перерва між відміною разагіліну та початком терапії цими препаратами повинна становити не менше 14 днів) Тяжка печінкова недостатність

Побічні ефекти

Монотерапія
У клінічній програмі разагіліну в цілому 1361 пацієнт отримував разагілін протягом 3076,4 пацієнто-років. У подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні 529 хворих отримували разагілін по 1 мг/добу протягом 212 пацієнто-років, а 539 пацієнтів отримували плацебо 213 пацієнто-років
Нижче наведено побічні реакції, про які повідомлялося з вищою частотою у ході плацебо-контрольованих досліджень та у пацієнтів, які застосовували 1 мг/добу разагіліну (кількість пацієнтів, які отримували разагілін — 149, плацебо-група — 151)
У дужках, відповідно, відзначено частоту побічних реакцій (% пацієнтів) у групі, де приймали разагілін, та у групі плацебо
Для оцінки частоти побічних реакцій використано таку класифікацію: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 до <1/10), нечасто (≥1/1000 до <1/100), рідко (≥1/10 000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10 000)
Інфекції та інвазії. Часто: грип
Доброякісні, злоякісні та нез’ясовані новоутворення (включаючи кісти та поліпи). Часто: карцинома шкіри
З боку кровоносної та лімфатичної системи. Часто: лейкопенія
З боку імунної системи. Часто: алергія
З боку обміну речовин та харчування. Нечасто: зниження апетиту
Психічні розлади. Часто: депресія, галюцинації
З боку нервової системи. Дуже часто: головний біль. Нечасто: цереброваскулярні порушення
З боку органа зору. Часто: кон’юнктивіт
З боку органа слуху та лабіринту. Часто: запаморочення
З боку серцевої системи. Часто: стенокардія. Нечасто: інфаркт міокарда
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння. Часто: риніт
З боку ШКТ. Часто: метеоризм
З боку шкіри і підшкірної клітковини. Часто: дерматити. Нечасто: везикулобульозний висип
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини. Часто: біль у кістках та м’язах, біль у шиї, артрит
З боку нирок та сечовидільної системи. Часто: позиви до сечовипускання
Загальні порушення. Часто: гарячка, стомлюваність
Ад’ювантна терапія
Нижче наведено побічні реакції, про які повідомлялося з вищою частотою в ході плацебо-контрольованих досліджень та у пацієнтів, які застосовували 1 мг/добу разагіліну (кількість пацієнтів, які отримували разагілін — 380, плацебо-група — 388)
Для оцінки частоти побічних реакцій використано таку класифікацію: дуже часто ≥1/10, часто (≥1/100 до <1/10), нечасто (≥1/1000 до <1/100), рідко (≥1/10 000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10 000)
Доброякісні, злоякісні та нез’ясовані новоутворення (включаючи кісти та поліпи). Нечасто: меланома шкіри
Порушення обміну речовин та харчування. Часто: зниження апетиту
Психічні розлади. Часто: галюцинації, патологічні сновидіння. Нечасто: сплутаність свідомості
З боку нервової системи. Дуже часто: дискінезія. Часто: дистонія, синдром зап’ястного каналу, порушення мозкового кровообігу. Нечасто: цереброваскулярні порушення
З боку серцевої системи. Нечасто: стенокардія
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння. Часто: риніт
З боку судинної системи. Часто: ортостатична гіпотензія
З боку ШКТ. Часто: біль у животі, запор, нудота та блювання, сухість у роті
З боку шкіри та підшкірної клітковини. Часто: висип
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини. Часто: артралгія, біль у шиї
Дослідження. Часто: зменшення маси тіла
Пошкодження та інші ускладнення. Часто: випадкові падіння
Хвороба Паркінсона пов’язана з виникненням галюцинацій та сплутаності свідомості. Під час постмаркетингових досліджень ці симптоми спостерігались у хворих на паркінсонізм, які отримували разагілін
Відомо, що серйозні побічні реакції спостерігаються при одночасному застосуванні селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну/норадреналіну (СІЗЗС/СІЗЗН), трициклічних/тетрациклічних антидепресантів та інгібіторів МАО. У ході постмаркетингових досліджень повідомлялося про випадки виникнення серотонінового синдрому, що проявляється у вигляді тривожності, сплутаності свідомості, ригідності м’язів, гіпертермії та міоклонічних судом, у пацієнтів, які застосовували антидепресанти/СІЗЗН одночасно з разагіліном
Під час клінічних досліджень одночасно не застосовували флуоксетин або флувоксамін з разагіліном, однак застосовували антидепресанти з разагіліном: амітриптилін у дозі не нижче 50 мг/добу, тразодон — не нижче 50 мг/добу, циталопрам — не нижче 20 мг/добу, сертралін — не нижче 100 мг/добу та пароксетин — не нижче 30 мг/добу. Не повідомлялося про виникнення серотонінового синдрому під час проведення дослідження, в якому брали участь 115 пацієнтів, які отримували одночасно разагілін і трициклічні антидепресанти, та 141 пацієнт, який отримував разагілін та СІЗЗС/СІЗЗН
У постмаркетинговий період повідомлялося про випадки підвищення АТ, включаючи поодинокі випадки гіпертензивного кризу, пов’язаного з прийомом їжі, багатої на тирамін, у пацієнтів, які застосовували разагілін
Повідомлялося про взаємодію лікарськихзасобів у разі одночасного застосування інгібіторів МАО та симпатоміметиків
У постмаркетинговий період повідомлялося про випадок підвищення АТ у пацієнта, який приймав разагілін поєднано з очним вазоконстриктором тетрагідрозоліну гідрохлоридом
Порушення імпульсного управління: у пацієнтів, які застосовують допамінові агоністи та/чи інші допамінергічні препарати, можуть виникати патологічна азартність, підвищення лібідо, гіперсексуальність, імпульсивне бажання здійснити покупку, переїдання, імпульсивне вживання їжі
Подібні побічні реакції спостерігалися у постмаркетинговий період при застосуванні разагіліну: нав’язливі стани, нав’язливі думки, імпульсивна поведінка
Надмірна сонливість у денний час та епізоди раптового засинання
Надмірна сонливість протягом дня (гіперсомнія, млявість, седація, напади сну, сонливість та раптові засинання) може виникати у пацієнтів, які застосовують агоністи допаміну та/чи інші види терапії допамінергічними засобами. Про подібні випадки надмірної сонливості у денний час повідомлялося у постмаркетинговий період із разагіліном
Повідомлялося про випадки засинання під час виконання повсякденної діяльності у пацієнтів, які отримували разагілін та інші допамінергічні засоби. Незважаючи на те що багато хто з цих пацієнтів повідомили про сонливість у той час, як приймали разагілін з іншими допамінергічними засобами, деякі з них відзначали, що у них не було ніяких попереджувальних ознак, таких як надмірна сонливість. Деякі з цих випадків зареєстровані більше ніж через 1 рік після початку лікування

Особливі інструкції

Слід уникати поєднаного застосування разагіліну та флуоксетину або флувоксаміну (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ). Перерва між відміною флуоксетину та початком терапії разагіліном повинна становити не менше 5 тиж. Перерва між відміною разагіліну та початком терапії флуоксетином або флувоксаміном повинна становити не менше 14 днів. Розлади звичок і позивів можуть виникати у пацієнтів, які приймають агоністи допаміну та/чи проходять допамінергічну терапію. Повідомлення про подібні випадки розладів звичок і позивів були отримані для разагіліну в постмаркетинговий період. Стан пацієнтів слід постійно перевіряти щодо наявності розладів звичок і позивів. Пацієнтів та медичний персонал необхідно проінформувати про зміни у поведінці, що свідчать про розлад звичок та позивів, які спостерігалися у пацієнтів під час прийому разагіліну, включаючи нав’язливі стани, нав’язливі думки, патологічний потяг до азартних ігор, підвищення лібідо, гіперсексуальність, імпульсивну поведінку, а також патологічний потяг до витрачання грошей або придбання речей. Разагілін здатен посилювати дію леводопи, тому можливе посилення побічних реакцій від прийому леводопи, а також загострення наявної дискінезії. Знизити інтенсивність цих побічних реакцій можна шляхом зниження дози леводопи. Повідомлялося про випадки гіпотензії, яка спостерігалася при одночасному прийомі разагіліну та леводопи. Пацієнти із хворобою Паркінсона особливо вразливі до таких побічних реакцій, як гіпотензія, через існуючі проблеми із ходою. Не рекомендоване поєднане застосування разагіліну та декстрометорфану або симпатоміметиків, наприклад таких, що входять до складу назальних або пероральних судинозвужувальних препаратів або протизастудних препаратів, що містять ефедрин чи псевдоефедрин (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ). Під час клінічних досліджень повідомлялося про випадки розвитку меланоми, виникнення якої може бути пов’язане із застосуванням разагіліну. Отримані дані дають змогу припустити, що саме хвороба Паркінсона, а не застосування певних лікарських засобів, може спричиняти високий ризик виникнення раку шкіри (не лише меланоми). При появі будь-якого порушення з боку шкіри необхідно звернутися за консультацією до дерматолога. Слід з обережністю розпочинати терапію разагіліном у пацієнтів із легким ступенем ураження печінки. Необхідно уникати застосування разагіліну у пацієнтів з середнім ступенем тяжкості ураження печінки. У разі прогресування печінкового ураження від легкого до середнього ступеня лікування разагіліном слід припинити. Разагілін може спричиняти сонливість у денний час, а іноді, особливо при одночасному застосуванні з іншими допамінергічними засобами, — засинання під час виконання повсякденної діяльності. У зв’язку з цим пацієнтів потрібно проінформувати про необхідність проявляти обережність при керуванні транспортними засобами чи роботі з іншими механізмами під час лікування разагіліном. Пацієнтам із сонливістю та/чи епізодами раптового нападу сонливості слід утримуватися від керування транспортними засобами та роботи з іншою технікою (див. Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами чи роботі з іншими механізмами). Застосування у період вагітності чи годування грудьми. Немає клінічних даних щодо застосування разагіліну вагітними. Дослідження на тваринах не показали прямого та непрямого шкідливого впливу на вагітність, розвиток плода, пологи чи післяпологовий період. Слід з обережністю призначати препарат вагітним. Існують дані, що разагілін інгібує секрецію пролактину і в результаті — пригнічує лактацію. Невідомо, чи проникає разагілін у грудне молоко. Слід з обережністю призначати разагілін у період годування грудьми. Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами чи роботі з іншими механізмами. Разагілін може впливати на здатність керувати транспортними засобами або працювати з машинним обладнанням. Пацієнтам слід бути обережними при керуванні транспортними засобами або роботі зі складними механізмами доти, доки вони не будуть впевнені, що разагілін не має шкідливого впливу. Пацієнти, які перебувають на терапії разагіліном та з наявністю сонливості та/чи раптових епізодів засинання, повинні бути проінформовані про утримання від керування транспортними засобами або участі в діяльності, під час якої через ослаблену пильність вони можуть наражати себе або інших на небезпеку отримання серйозної травми чи летального кінця (наприклад при управлінні машинним обладнанням), поки вони не набули достатнього досвіду з разагіліном та іншими допамінергічними засобами, щоб оцінити, чи впливають вони несприятливо на їх розумову та/чи рухову активність. Якщо посилення сонливості або нові епізоди раптового засинання спостерігаються під час повсякденної діяльності (наприклад перегляду телевізора, поїздки в автомобілі як пасажира тощо) будь-коли під час лікування, пацієнти не повинні керувати транспортними засобами або брати участь у потенційно небезпечних видах діяльності. Пацієнти не повинні керувати транспортними засобами, управляти механізмами або виконувати висотні роботи під час лікування, якщо вони раніше відчували сонливість і/або раптові напади засинання без попередження перед застосуванням разагіліну. Пацієнтів слід попереджати про можливі адитивні ефекти седативних засобів, алкоголю чи інших депресантів ЦНС (наприклад бензодіазепіни, нейролептики, антидепресанти) в комбінації з разагіліном або при одночасному прийомі препаратів, які підвищують рівні разагіліну у плазмі крові (наприклад ципрофлоксацин) (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ)

Умови зберігання

При температурі не вище 30 °C

Ціни

Вінниця-БАЖАЄМО ЗДОРОВ’Я-495.90 грн./уп.
Дніпро-АПТЕКИ МЕДИЧНОЇ АКАДЕМІЇ-530.53 грн./уп.
Житомир-АПТЕКА БАМ-477.99 грн./уп.
Запоріжжя-1 СОЦІАЛЬНА АПТЕКА-539.83 грн./уп.
Івано-Франківск-АПТЕКА БАМ-526.99 грн./уп.
Київ-БАЖАЄМО ЗДОРОВ’Я-509.95 грн./уп.
Кропивницький-АПТЕКА БАМ-489.99 грн./уп.
Луцьк-АПТЕКА БАМ-499.99 грн./уп.
Львів-1 СОЦІАЛЬНА АПТЕКА-539.83 грн./уп.
Миколаїв-БАЖАЄМО ЗДОРОВ’Я-509.95 грн./уп.
Одеса-АПТЕКА ДОБРОГО ДНЯ-517.00 грн./уп.
Полтава-БАЖАЄМО ЗДОРОВ’Я-507.95 грн./уп.
Рівне-АПТЕКА БАМ-513.99 грн./уп.
Суми-БАЖАЄМО ЗДОРОВ’Я-494.95 грн./уп.
Тернопіль-АПТЕКА БАМ-480.99 грн./уп.
Ужгород-D.S.-583.00 грн./уп.
Херсон-БАЖАЄМО ЗДОРОВ’Я-517.95 грн./уп.
Хмельницький-БАЖАЄМО ЗДОРОВ’Я-505.95 грн./уп.
Чернігів-АПТЕКА БАМ-507.99 грн./уп.
Чернівці-ПОДОРОЖНИК-570.99 грн./уп.

INN:

РАЗАГІЛІН

ATC:

Разагілін

Виробник:

Асіно Україна

Форма випуску:

Таблетки

Діагноз:

Хвороба Паркінсона
Copyright ©All rights reserved 2020