АЗИМЕД® таблетки Таблетки, вкриті плівковою оболонкою Київмедпрепарат

Детальна інформація про АЗИМЕД® таблетки Таблетки, вкриті плівковою оболонкою Київмедпрепарат

Використання

Азимед таблетки 500 мг слід застосовувати у вигляді одноразової дози незалежно від прийому їжі. Таблетки ковтати не розжовуючи. У разі пропуску прийому 1 дози препарату пропущену дозу належить прийняти якомога раніше, а наступні — з інтервалами у 24 год. Дорослі та діти з масою тіла ≥45 кг. При інфекціях ЛОР-органів, дихальних шляхів, шкіри та м’яких тканин (окрім хронічної мігруючої еритеми): загальна доза азитроміцину становить 1500 мг (500 мг 1 раз на добу). Тривалість лікування становить 3 дні. При акне вульгарис: рекомендована загальна доза азиртроміцину становить 6 г, яку слід приймати за такою схемою: 1 таблетка по 500 мг 1 раз на добу протягом 3 днів, після чого — 1 таблетку по 500 мг 1 раз на тиждень протягом 9 тиж. Дозу 2-го тижня слід приймати через 7 днів після першого прийому таблетки, а 8 наступних доз слід приймати з інтервалами в 7 днів. При мігруючій еритемі загальна курсова доза азитроміцину становить 3 г, яку слід приймати за такою схемою: 1 г (2 таблетки по 500 мг одноразово) у 1-й день, після чого — по 500 мг 1 раз на добу з 2-го по 5-й день. При інфекціях, що передаються статевим шляхом, рекомендована доза азитроміцину становить 1000 мг (2 таблетки по 500 мг). Пацієнти з порушенням функції нирок. Для пацієнтів з незначними порушеннями функціями нирок (швидкість клубочкової фільтрації 10–80 мл/хв) можна використовувати те ж саме дозування, що й для пацієнтів із нормальною функцією нирок. Азитроміцин необхідно з обережністю призначати пацієнтам з тяжкими порушеннями функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації <10 мл/хв). Пацієнти з порушенням функції печінки. Оскільки азитроміцин метаболізується в печінці та виводиться з жовчю, препарат не слід застосовувати пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки. Досліджень, пов’язаних з лікуванням таких пацієнтів із застосуванням азитроміцину, не проводилося. Діти. Препарат застосовувати у дітей з масою тіла >45 кг. Дітям з масою тіла до 45 кг рекомендується призначати азитроміцин в інших лікарських формах

Упаковка

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 500 мг блістер, № 3

Склад

Азитроміцин 500 мг

Діагнози

Багатоводдя
Бактеріальний вагіноз
Гостра респіраторна вірусна інфекція
Гострий алергічний бронхіт
Гострий бронхіт
Гострий ларинготрахеїт
Гострий трахеїт
Гострий фарингіт
Гострий фаринготонзиліт
Ерозія й ектропіон шийки матки
Зовнішній отит
Ніготь, який вріс
Обструктивний бронхіт
Піодермія
Пневмонія
Пневмонія, викликана Streptococcus pneumoniae
Позагоспітальна (позалікарняна) пневмонія
Хронічний бронхіт
Хронічний тонзиліт
Хронічний фарингіт

Дозування

Досвід клінічного застосування азитроміцину свідчить про те, що побічні прояви, які розвиваються при прийомі вищих, ніж рекомендовано, доз препарату, подібні до таких, що відмічені при застосуванні звичайних терапевтичних доз, а саме: вони можуть включати діарею, нудоту, блювання, зворотну втрату слуху. У разі передозування, при необхідності, рекомендується прийом активованого вугілля та проведення загальних симптоматичних і підтримувальних лікувальних заходів

Взаємодія

Слід обережно призначати азитроміцин пацієнтам разом з іншими ліками, які можуть подовжувати інтервал Q–T. Антациди. При вивченні впливу одночасного застосування антацидів на фармакокінетику азитроміцину загалом не виявлено змін у біодоступності, хоча плазмові пікові концентрації азитроміцину зменшувалися приблизно на 25%. Азитроміцин необхідно приймати принаймні за 1 год до або через 2 год після прийому антациду. Цетиризин. У здорових добровольців при одночасному застосуванні азитроміцину впродовж 5 днів із цетиризином 20 мг у рівноважному стані не відмічені явища фармакокінетичної взаємодії чи суттєві зміни інтервалу Q–T. Диданозин. При одночасному застосуванні добових доз 1200 мг азитроміцину з диданозином не виявлено впливу на фармакокінетику диданозину. Дигоксин. Повідомлялося, що одночасне застосування макролідних антибіотиків, включаючи азитроміцин, та субстратів Р-глікопротеїну, таких як дигоксин, призводить до підвищення рівня субстрату Р-глікопротеїну в плазмі крові. Отже, при одночасному застосуванні азитроміцину та дигоксину необхідно враховувати можливість підвищення концентрації дигоксину в плазмі крові. Зидовудин. Одноразові дози 1000 та 1200 мг або багаторазові дози азитроміцину 600 мг не впливали на плазмову фармакокінетику або виділення з сечею зидовудину чи його глюкуронідних метаболітів. Однак прийом азитроміцину підвищував концентрації фосфорильованого зидовудину, клінічно активного метаболіту, в мононуклеарах у периферичному кровообігу. Клінічна значущість цих даних не з’ясована, але може бути корисною для пацієнтів. Ріжки. З огляду на теоретичну можливість виникнення ерготизму одночасне введення азитроміцину з похідними ріжків не рекомендується. Азитроміцин не має суттєвої взаємодії з печінковою системою цитохрому Р450. Вважається, що препарат не має фармакокінетичної лікарської взаємодії, що відмічена з еритроміцином та іншими макролідами. Азитроміцин не спричиняє індукції або інактивації печінкового цитохрому Р450 через цитохром-метаболічний комплекс. Були проведені фармакокінетичні дослідження застосування азитроміцину і наступних препаратів, метаболізм яких значною мірою відбувається за участю цитохрому Р450. Аторвастатин. Одночасне застосування аторвастатину (10 мг/добу) та азитроміцину (500 мг/добу) не спричиняло зміни концентрацій аторвастатину в плазмі крові (на основі аналізу інгібування HMG CoA-редуктази). Карбамазепін. У дослідженні фармакокінетичної взаємодії у здорових волонтерів азитроміцин не виявив значущого впливу на плазмові рівні карбамазепіну або його активні метаболіти. Циметидин. У фармакокінетичному дослідженні впливу однократної дози циметидину, прийнятої за 2 год до прийому азитроміцину, жодних змін у фармакокінетиці азитроміцину не відмічено. Пероральні антикоагулянти типу кумарину. У дослідженні фармакокінетичної взаємодії азитроміцин не змінював антикоагулянтний ефект одноразової дози 15 мг варфарину, призначеного здоровим добровольцям. Відомо про потенціювання антикоагулянтного ефекту після одночасного застосування азитроміцину та пероральних антикоагулянтів типу кумарину. Хоча причинний зв’язок не встановлений, слід враховувати необхідність проведення частого моніторингу протромбінового часу при призначенні азитроміцину пацієнтам, які отримують пероральні антикоагулянти типу кумарину. Циклоспорин. Деякі зі споріднених макролідних антибіотиків впливають на метаболізм циклоспорину. Оскільки не було проведено фармакокінетичних і клінічних досліджень можливої взаємодії при одночасному прийомі азитроміцину і циклоспорину, слід ретельно оцінити терапевтичну ситуацію до призначення одночасного прийому цих ліків. Якщо комбіноване лікування вважається виправданим, необхідно проводити ретельний моніторинг рівня циклоспорину і відповідно коригувати дозу. Ефавіренц. Одночасне застосування одноразової дози азитроміцину 600 мг і ефавіренцу 400 мг щоденно протягом 7 днів не спричиняло будь-якої клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії. Флуконазол. Одночасне застосування одноразової дози азитроміцину 1200 мг не призводить до зміни фармакокінетики одноразової дози флуконазолу 800 мг. Загальна експозиція і Т½ азитроміцину не змінювалися при одночасному застосуванні флуконазолу, проте виявлено клінічно незначуще зниження Cmax (18%) азитроміцину. Індинавір. Одночасне застосування одноразової дози азитроміцину 1200 мг не спричиняє статистично достовірного впливу на фармакокінетику індинавіру, який приймають у дозі 800 мг 3 рази на добу протягом 5 днів. Метилпреднізолон. У дослідженні фармакокінетичної взаємодії азитроміцин суттєво не впливав на фармакокінетику метилпреднізолону. Мідазолам. У здорових добровольців одночасне застосування азитроміцину 500 мг/добу протягом 3 днів не спричиняло клінічно значущих змін фармакокінетики і фармакодинаміки мідазоламу. Нелфінавір. Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг) і нелфінавіру в рівноважних концентраціях (750 мг 3 рази на добу) спричиняє підвищення концентрації азитроміцину. Клінічно значущих побічних явищ не відмічено, відповідно, немає потреби у корекції дози. Рифабутин. Одночасне застосування азитроміцину і рифабутину не впливало на концентрації цих препаратів у плазмі крові. Нейтропенія виявлена у пацієнтів, які приймали одночасно азитроміцин і рифабутин. Хоча нейтропенія була пов’язана з прийомом рифабутину, причинний зв’язок з одночасним прийомом з азитроміцину не встановлений. Силденафіл. У здорових добровольців чоловічої статі не отримано доказів впливу азитроміцину (500 мг/добу протягом 3 днів) на значення AUC і Cmax силденафілу або його основного циркулюючого метаболіту. Терфенадин. У фармакокінетичних дослідженнях не повідомлялося про взаємодію між азитроміцином і терфенадином. У деяких випадках не можна виключити можливість такої взаємодії повністю; однак немає даних про наявність такої взаємодії. Теофілін. Відсутні дані щодо клінічно суттєвої фармакокінетичної взаємодії при одночасному застосуванні азитроміцину і теофіліну. Тріазолам. Одночасне застосування азитроміцину 500 мг в 1-й день і 250 мг в 2-й день з 0,125 мг тріазоламу суттєво не впливало на всі фармакокінетичні показники тріазоламу порівняно з тріазоламом і плацебо. Триметоприм/сульфаметоксазол. Одночасне застосування триметоприму/сульфаметоксазолу подвійної концентрації (160 мг/800 мг) упродовж 7 днів із азитроміцином 1200 мг на 7-му добу не спричиняло суттєвого впливу на Cmax, загальну експозицію або екскрецію із сечею триметоприму або сульфаметоксазолу. Значення концентрації азитроміцину в сироватці крові відповідали таким, які виявлені в інших дослідженнях

Показання

Інфекції, спричинені мікроорганізмами, чутливими до азитроміцину: Інфекції ЛОР-органів (бактеріальний фарингіт/тонзиліт, синусит, середній отит); Інфекції дихальних шляхів (бактеріальний бронхіт, негоспітальна пневмонія); Інфекції шкіри та м’яких тканин: мігруюча еритема (початкова стадія хвороби Лайма), бешиха, імпетиго, вторинні піодерматози; лікування нетяжких форм акне вульгаріс; Інфекції, що передаються статевим шляхом: неускладнений та ускладнений уретрит/цервіцит, спричинений Chlamydia trachomatis

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Азитроміцин є представником групи макролідних антибіотиків — азалідів. Молекула утворюється в результаті введення атома азоту в лактонове кільце еритроміцину А. Механізм дії азитроміцину полягає в інгібуванні синтезу бактеріального білка за рахунок зв’язування з 50 S-субодиницею рибосом і в пригніченні транслокації пептидів. Механізм резистентності. Повна перехресна резистентність існує серед Streptococcus pneumoniae, β-гемолітичних стрептококів групи А, Enterococcus faecalis та Staphylococcus aureus, включаючи метицилінрезистентний золотистий стафілокок (MRSA), до еритроміцину, азитроміцину, інших макролідів і лінкозамідів. Поширеність набутої резистентності може бути різною залежно від місцевості і часу для окремих видів, тому локальна інформація про резистентність необхідна особливо при лікуванні тяжких інфекцій. У разі необхідності можна звернутися за кваліфікованою порадою, якщо місцева поширеність резистентності є такою, коли ефективність препарату при лікуванні принаймні деяких типів інфекцій є сумнівною. Спектр антимікробної дії азитроміцину. Зазвичай чутливі види:. Аеробні грампозитивні бактерії: Staphylococcus aureus (метицилінчутливий); Streptococcus pneumoniae (пеніцилінчутливий); Streptococcus pyogenes;. Аеробні грамнегативні бактерії: Haemophilus influenzae; Haemophilus parainfluenzae; Legionella pneumophila; Moraxella catarrhalis; Pasteurella multocida;. Анаеробні бактерії: Clostridium perfringens; Fusobacterium spp. (види); Prevotella spp.; Porphyromonas spp.;. Інші мікроорганізми: Chlamydia trachomatis; Chlamydia pneumoniae; Mycoplasma pneumoniae. Види, для яких набута резистентність може бути проблемною:. Аеробні грампозитивні бактерії: Streptococcus pneumoniae (з проміжною чутливістю до пеніциліну і пеніцилінрезистентний). Вродженорезистентні організми:. Аеробні грампозитивні бактерії: Enterococcus faecalis; стафілококи MRSA, MRSE* (метицилінрезистентний золотистий стафілокок);. Анаеробні бактерії: група бактероїдів Bacteroides fragilis. *Метицилінрезистентний золотистий стафілокок має дуже високу поширеність набутої стійкості до макролідів і був зазначений тут через рідкісну чутливість до азитроміцину. Фармакокінетика. Біодоступність після перорального прийому становить близько 37%. Cmax у плазмі крові досягається через 2–3 год після прийому препарату. При прийомі азитроміцин розподіляється по всьому організму. У фармакокінетичних дослідженнях було показано, що концентрації азитроміцину в тканинах значно вищі (в 50 разів), ніж у плазмі крові, що свідчить про сильне зв’язування препарату з тканинами. Зв’язування з білками плазми крові варіює залежно від плазмових концентрацій і становить від 12% при 0,5 мкг/мл до 52% при 0,05 мкг/мл у плазмі крові. Уявний об’єм розподілу у рівноважному стані (VVss) становив 31,1 л/кг. Кінцевий Т½ з плазми крові повністю відображає Т½ з тканин протягом 2–4 днів. Близько 12% в/в дози азитроміцину виділяються незмінними з сечею протягом наступних 3 днів. Особливо високі концентрації незмінного азитроміцину були виявлені в жовчі людини. Також у жовчі було виявлено 10 метаболітів, які утворювалися за допомогою N- та O-деметилювання, гідроксилювання кілець дезозаміну і аглікону та розщеплення кладінози кон’югату. Порівняння результатів рідинної хроматографії та мікробіологічних аналізів показало, що метаболіти азитроміцину не є мікробіологічно активними

Протипоказання

Підвищена чутливість до азитроміцину, еритроміцину, будь-якого макролідного або кетолідного антибіотика, будь-якого іншого компонента препарату; Через теоретичну можливість ерготизму азитроміцин не слід призначати одночасно з похідними ріжків

Побічні ефекти

Нижченаведені побічні реакції, можливо або імовірно пов’язані з прийомом азитроміцину. Побічні реакції зазначені за класами систем і органів, що відмічені при застосуванні всіх лікарських форм азитроміцину
Інфекції та інвазії: кандидоз, оральний кандидоз, піхвові інфекції, пневмонія, грибкова інфекція, бактеріальна інфекція, фарингіт, гастроентерит, порушення функції дихання, риніт, псевдомембранозний коліт
3 боку системи крові і лімфатичної системи: лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія
3 боку імунної системи: ангіоневротичний набряк, реакції підвищеної чутливості, анафілактична реакція
3 боку обміну речовин: анорексія
3 боку психіки: нервозність, безсоння, ажитація, агресивність, неспокій, делірій, галюцинації
3 боку нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість, парестезія, дисгевзія, непритомність, судоми, психомоторна підвищена активність, аносмія, паросмія, агевзія, міастенія гравіс, гіпестезія
3 боку органа зору: зорові розлади
3 боку органа слуху: порушення слуху, вертиго, погіршення слуху, включаючи глухоту та/або дзвін у вухах
3 боку серця: пальпітація, тріпотіння/фібриляція шлуночків (torsade de pointes), аритмія, включаючи шлуночкову тахікардію, подовження Q–T-інтервалу на ЕКГ
3 боку судин: припливи, артеріальна гіпотензія
3 боку респіраторної системи: диспное, носова кровотеча
3 боку ШКТ: діарея, блювання, біль у животі, нудота, гастрит, запори, метеоризм, диспепсія, дисфагія, сухість у роті, відрижка, виразки у ротовій порожнині, гіперсекреція слини, панкреатит, зміна кольору язика, часті рідкі випорожнення
3 боку гепатобіліарної системи: порушення функції печінки, холестатична жовтяниця, печінкова недостатність (яка рідко призводила до летального наслідку), гепатит, фульмінантний гепатит, некротичний гепатит
3 боку шкіри та підшкірної клітковини: висип, свербіж, кропив’янка, дерматит, сухість шкіри, гіпергідроз, фоточутливість, синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, поліморфна еритема
3 боку скелетно-м’язової системи: остеоартрит, міалгія, біль у спині, біль у шиї, артралгія
3 боку сечовидільної системи: дизурія, біль у нирках, гостра ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит
3 боку репродуктивної системи та молочних залоз: маткова кровотеча, тестикулярні порушення
Загальні порушення та місцеві реакції: біль у грудях, набряк, нездужання, астенія, підвищена втомлюваність, набряк обличчя, гіпертермія, біль, периферичний набряк
Лабораторні показники: зниження рівня бікарбонату крові, підвищення рівня базофілів, підвищення рівня моноцитів, підвищення рівня нейтрофілів, підвищений рівень АсАТ, підвищений рівень АлАТ, підвищений рівень білірубіну в крові, підвищений рівень сечовини в крові, підвищений рівень креатиніну в крові, зміни показників калію у крові, підвищення рівня ЛФ, хлориду, глюкози, тромбоцитів, зниження рівня гематокриту, підвищення рівня бікарбонату, відхилення рівня натрію
Ураження та отруєння: ускладнення після процедури

Особливі інструкції

Алергічні реакції. Як і у випадку з еритроміцином та іншими макролідними антибіотиками, повідомлялося про рідкісні серйозні алергічні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк та анафілаксію (у поодиноких випадках — з летальним наслідком). Деякі з цих реакцій, зумовлені азитроміцином, спричиняли рецидивні симптоми і потребували більш тривалого спостереження і лікування. Порушення функції печінки. Оскільки печінка є основним шляхом виведення азитроміцину, слід обережно призначати азитроміцин пацієнтам із серйозними захворюваннями печінки. Повідомлялося про випадки фульмінантного гепатиту, що спричиняє небезпечне для життя порушення функцій печінки при прийомі азитроміцину. Можливо, деякі пацієнти в анамнезі мали захворювання печінки або застосовували інші гепатотоксичні лікарські засоби. Необхідно проводити аналізи/проби функцій печінки у випадку розвитку ознак і симптомів дисфункції печінки, наприклад, астенії, що швидко розвивається і супроводжується жовтяницею, темною сечею, схильністю до кровотеч або печінковою енцефалопатією. У разі виявлення порушення функцій печінки застосування азитроміцину слід припинити. Препарат містить лактозу, що слід враховувати пацієнтам з недостатністю лактази, галактоземією або синдромом порушення всмоктування глюкози/галактози. Ріжки. У пацієнтів, які приймають похідні ріжків, одночасне застосування деяких макролідних антибіотиків сприяє швидкому розвитку ерготизму. Відсутні дані щодо можливості взаємодії між ріжками та азитроміцином. Проте через теоретичну можливість ерготизму азитроміцин не слід призначати одночасно з похідними ріжків. Суперінфекції. Як і у випадку з іншими антибіотиками, рекомендується проводити спостереження щодо ознак суперінфекції, спричиненої нечутливими організмами, включаючи гриби. При прийомі майже всіх антибактеріальних препаратів, включаючи азитроміцин, повідомлялося про Сlostridium difficіle-асоційовану діарею (CDAD), серйозність якої варіювала від слабко вираженої діареї до коліту з летальним наслідком. Лікування антибактеріальними препаратами змінює нормальну флору в товстій кишці, що призводить до надмірного росту С. difficіle. С. difficіle продукує токсини А і В, які сприяють розвитку CDAD. Штами С. difficіle, що гіперпродукують токсини, є причиною підвищеного рівня захворюваності і летальності, оскільки ці інфекції можуть бути резистентними до антимікробної терапії і потребувати проведення колектомії. Необхідно розглянути можливість розвитку CDAD у всіх пацієнтів з діареєю, спричиненою застосуванням антибіотиків. Потрібно ретельне ведення історії хвороби, оскільки, як повідомлялося, CDAD може проявлятися впродовж 2 міс після прийому антибактеріальних препаратів. Порушення функції нирок. У пацієнтів із серйозною дисфункцією нирок (швидкість клубочкової фільтрації <10 мл/хв) відмічали 33% збільшення системної експозиції з азитроміцином. Подовження серцевої реполяризації та інтервалу Q–T, які підвищували ризик розвитку серцевої аритмії і тріпотіння/фібриляції шлуночків (torsade de pointes), відмічали при лікуванні іншими макролідними антибіотиками. Подібний ефект азитроміцину не можна повністю виключити у пацієнтів з підвищеним ризиком подовженої серцевої реполяризації, тому слід з обережністю назначати препарат пацієнтам:. З вродженою або зареєстрованою пролонгацією інтервалу Q–T;. Які наразі проходять лікування із застосуванням інших активних речовин, які, як відомо, подовжують інтервал Q–T, наприклад, антиаритмічні препарати класів ІА (квінідин та прокаїнамід) і ІІІ (дофетилід, аміодарон та соталол), цизаприд і терфенадин, нейролептичні засоби, такі як пімозид; антидепресанти, такі як циталопрам, а також фторхінолони, такі як моксифлоксацин та левофлоксацин;. З порушенням електролітного обміну, особливо в разі гіпокаліємії і гіпомагніємії;. З клінічно релевантною брадикардією, серцевою аритмією або тяжкою серцевою недостатністю. Міастенія гравіс. Повідомлялося про загострення симптомів міастенії гравіс або про новий розвиток міастенічного синдрому у пацієнтів, які отримують терапію азитроміцином. Стрептококові інфекції. Азитроміцин загалом ефективний у лікуванні стрептококової інфекції ротоглотки, стосовно профілактики ревматичної атаки немає жодних даних, які демонструють ефективність азитроміцину. Антимікробний препарат з анаеробною активністю необхідно приймати в комбінації з азитроміцином, якщо припускається, що анаеробні мікроорганізми зумовлюють розвиток інфекції. Інше. Безпека та ефективність для профілактики або лікування Mycobacterium Avium Complex у дітей не встановлені. Застосування у період вагітності або годування грудьми. Вагітність. Дослідження впливу на репродуктивну функцію тварин були виконані при введенні доз, що відповідали помірним токсичним дозам для материнського організму. У цих дослідженнях не отримано доказів токсичного впливу азитроміцину на плід. Однак відсутні адекватні і добре контрольовані дослідження у вагітних. Оскільки дослідження впливу на репродуктивну функцію тварин не завжди відповідають ефекту у людини, азитроміцин слід призначати в період вагітності лише за життєвими показаннями. Годування грудьми. Повідомлялося, що азитроміцин проникає в грудне молоко, але відповідних та належним чином контрольованих клінічних досліджень, які давали б можливість охарактеризувати фармакокінетику екскреції азитроміцину в грудне молоко людини, не проводили. Застосування азитроміцину в період годування груддю можливе лише у випадках, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для дитини. Фертильність. Дослідження фертильності проводили на щурах; показник вагітності знижувався після введення азитроміцину. Релевантність цих даних стосовно людини невідома. Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Докази про те, що азитроміцин може погіршувати здатність керувати транспортними засобами або роботу з іншими механізмами, відсутні, але слід враховувати можливість розвитку побічних реакцій, таких як запаморочення, сонливість, порушення зору

Умови зберігання

При температурі не вище 25 °С

Ціни

Вінниця-АПТЕКА БАМ-89.18 грн./уп.
Дніпро-ПОДОРОЖНИК-91.00 грн./уп.
Житомир-БАЖАЄМО ЗДОРОВ’Я-89.50 грн./уп.
Запоріжжя-АПТЕКА БАМ-90.50 грн./уп.
Івано-Франківск-АПТЕКА БАМ-91.00 грн./уп.
Київ-РЕЦЕПТИ ЗДОРОВ’Я-81.20 грн./уп.
Кропивницький-БАЖАЄМО ЗДОРОВ’Я-93.50 грн./уп.
Луцьк-АПТЕКА БАМ-91.00 грн./уп.
Львів-АПТЕКА БАМ-80.50 грн./уп.
Миколаїв-БАЖАЄМО ЗДОРОВ’Я-93.95 грн./уп.
Одеса-1 СОЦІАЛЬНА АПТЕКА-93.46 грн./уп.
Полтава-АПТЕКА БАМ-90.50 грн./уп.
Рівне-АПТЕКА БАМ-91.00 грн./уп.
Суми-ПОДОРОЖНИК-90.50 грн./уп.
Тернопіль-АПТЕКА БАМ-91.00 грн./уп.
Ужгород-1 СОЦІАЛЬНА АПТЕКА-93.46 грн./уп.
Харків-БАЖАЄМО ЗДОРОВ’Я-91.95 грн./уп.
Херсон-БАЖАЄМО ЗДОРОВ’Я-95.50 грн./уп.
Хмельницький-АПТЕКА БАМ-93.00 грн./уп.
Черкаси-АПТЕКА 03-69.60 грн./уп.
Чернігів-АПТЕКА БАМ-90.50 грн./уп.
Чернівці-1 СОЦІАЛЬНА АПТЕКА-93.46 грн./уп.

INN:

АЗИТРОМІЦИН

ATC:

Азитроміцин

Виробник:

Київмедпрепарат

Форма випуску:

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою
Copyright ©All rights reserved 2020